Варто знати!
Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів – обструкція стороннім тілом
Порушення прохідності дихальних шляхів – це невідкладний стан, викликаний повною або частковою обструкцією верхніх дихальних шляхів стороннім тілом.
Розрізняють повне та часткове порушення прохідності дихальних шляхів:
1) ознаки часткового порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий може говорити, кашляти, дихати;
2) ознаки повного порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий не може говорити, не може дихати, здійснює безмовні спроби кашляти.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів:
1) при частковому порушенні прохідності дихальних шляхів:
-
заохочувати постраждалого продовжувати кашляти;
-
у випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими, прохідність дихальних шляхів відновлено, оглянути постраждалого, здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику.
2) при повному порушенні прохідності дихальних шляхів:
-
заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
-
нанести до п’яти ковзних поштовхів по спині;
-
якщо прохідність дихальних шляхів після нанесення п’яти ковзних поштовхів по спині не відновлена, виконати до п’яти абдомінальних поштовхів (прийом Геймліха);
-
якщо прохідність дихальних шляхів не відновлена, почергово повторювати до п’яти ковзних поштовхів по спині та до п’яти абдомінальних поштовхів;
-
у випадку, якщо спроби відновлення прохідності дихальних шляхів були вдалими, оглянути постраждалого, здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику.
3) при втраті свідомості постраждалим:
-
перемістити постраждалого в горизонтальне положення;
-
здійснити виклик екстреної медичної допомоги;
-
у дорослих потрібно виконати такі дії: 30 натискань на середину грудної клітки глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину; 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох штучних вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
-
у дітей потрібно виконати такі дії: оглянути ротову порожнину на наявність стороннього тіла. При чіткій візуалізації стороннього тіла, повертаємо голову дитини на бік та пальцем видаляємо його з ротової порожнини; якщо після п’яти штучних вдихів у дитини відсутні видимі ознаки життя, виконати 15 натискань на грудну клітку глибиною 1/3 передньо-заднього розміру грудної клітки, з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
-
перед кожною вентиляцією потрібно оглядати ротову порожнину на наявність стороннього тіла. При чіткій візуалізації стороннього тіло, повертаємо голову на бік та пальцем видаляємо його з ротової порожнини.
5. У дітей віком до 1 року з ознаками повного порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом, абдомінальні поштовхи слід замінити на компресії грудної клітки.
Прийом Геймліха (абдомінальні поштовхи) є швидкою процедурою надання першої допомоги при ядусі внаслідок обструкції верхніх дихальних шляхів сторонніми об'єктами, зазвичай харчовими продуктами або іграшками. Для його виконання потрібно:
-
стати позаду постраждалого, якщо він у свідомості;
-
обернути руки навколо його живота;
-
стиснути один кулак і помістити його між пупком та мечоподібним відростком;
-
обхопити кулак іншою рукою;
-
забезпечити різкі поштовхи в напрямку всередину і верх, потягнувши обидві руки різко назад і вгору;
-
швидко повторити поштовхи 6-10 разів, якщо необхідно.
Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі
Масивна зовнішня кровотеча – це невідкладний стан, який супроводжується значним витіканням крові з ран кінцівок, пахових, підпахвових ділянок, сідниць та шиї, незалежно від механізму отримання травми.
-
Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з нижченаведеного: швидке, інтенсивне витікання крові з рани;
-
пульсуючий характер кровотечі (кров б’є фонтаном);
-
пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;
-
значне просякнення одягу постраждалого кров’ю;
-
повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;
-
порушення або втрата свідомості у постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, при наявності зовнішньої кровотечі;
-
ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, при наявності зовнішньої кровотечі.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;
3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маска, захист очей;
4) при кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:
а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;
б) накласти пов’язку, що тисне та оцінити її ефективність;
в) якщо кровотеча зупинилась: заспокоїти постраждалого; здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут: кровоспинний джгут з можливістю створення додатково тиску слід накладати на відстані 5-7 см вище рани; кровоспинні джгути не слід накладати безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоби;
ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність: якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці.
Якщо немає можливості записати час накладання кровоспинного джгута інформацію слід передати медичним працівникам та впевнитись, що час зафіксовано в медичній документації; якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче; якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута.
Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;
5) при кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:
а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;
б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;
в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;
г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута: якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці.
Якщо немає можливості записати час накладання кровоспинного джгута, інформацію слід передати медичним працівникам та впевнитись, що час зафіксовано в медичній документації; якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче; якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани.
Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани; не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги;
6) при кровотечі з рани яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, сідниць та основи шиї:
а) здійснити максимально можливий тиск на рану;
б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;
в) здійснити туге тампонування рани за допомогою гемостатичного засобу або марлевого бинта. Після виконання тампонування слід здійснити прямий тиск на рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика та 10 хвилин при використанні марлевого бинта;
г) оцінити ефективність тампонування рани: якщо кровотеча зупинена, надавати подальшу домедичну допомогу передбачену цим Порядком; якщо кровотеча не зупинена, здійснити повторне тампонування рани за можливості. За відсутності такої можливості, здійснювати максимально можливий тиск руками на рану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Якщо під час зупинки масивної кровотечі постраждалий втратив свідомість, після оцінки ознак життя, слід перейти до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу.
